крихкий — а/, е/. 1) Який легко кришиться, розсипається. || Який не відзначається міцністю; трухлявий (про дерево тощо). Крихкий метал. 2) перен. Те саме, що крихкотілий; тендітний … Український тлумачний словник
крихкий — [криехки/й] м. (на) ко/му/ к і/м, мн. к і/ … Орфоепічний словник української мови
крихкий — прикметник … Орфографічний словник української мови
ламкий — 1) (який легко ламається), ламучий; хрусткий (який ламається із хрустом) Пор. крихкий 1) 2) див. крихкий 1) … Словник синонімів української мови
в'язкий — а/, е/. 1) Клейкий, тягучий. || Який засмоктує; грузький, липкий, тванистий. || перен. Якого важко позбутися; чіпкий. 2) Те саме, що в яжучий. 3) Який під впливом зовнішніх сил здатний деформуватися, не руйнуючись (про тверді тіла); прот. крихкий … Український тлумачний словник
германій — ю, ч. Хімічний елемент; сріблястий твердий крихкий метал … Український тлумачний словник
когеніт — у, ч. Ромбічний триферуммонокарбід; дуже крихкий, магнітний мінерал … Український тлумачний словник
крихкість — кості, ж. Властивість за знач. крихкий 1). Крихкість сталі … Український тлумачний словник
крихко — Присл. до крихкий 1) … Український тлумачний словник
крихкотілий — а, е. 1) Який має слабке здоров я, худеньку постать; тендітний, крихкий (у 2 знач.). 2) Огрядний, опасистий, із в ялим, пухким тілом … Український тлумачний словник